Широкомасштабна війна в Україні триває вже понад пів року. На жаль, сьогодні нерідкі смерті як військових, так і цивільних людей. Важко підготуватися до втрати коханих, але розуміти, що з нами відбувається у цей час, дуже важливо. Ivona звернулася до психолога Анни Фесенко, щоб дізнатися, що робити після втрати коханих на війні та як продовжувати жити.

Психолог Анна Фесенко. Фото: особистий архів
Психолог Анна Фесенко. Фото: особистий архів

Коханий(а) загинув(ла) на війні. Що робити і як із цим жити далі?

Смерть коханої людини — це горе, яке ставить перед партнером певні завдання, які потрібно правильно вирішити, щоб пережити втрату і повернутися до нормального життя. Для цього мають відбутися певні внутрішні процеси, і людина має провести важливу роботу над собою.

Після втрати коханої людини партнер може відчувати наступні симптоми:

  • Відсутність апетиту, втрата сил і виснаження.
  • Почуття нереальності, відчуття збільшення емоційної дистанції, що відокремлює того, хто у жалобі, від інших людей.
  • Почуття провини
  • Роздратованість та злість на інших людей.
  • Квапливість, непосидючість, безцільні рухи, постійні пошуки будь-якого заняття, втрата інтересу до справ.
  • Порушення працездатності, сну, уваги, пам'яті, втрачається орієнтир у майбутнє.

Переживання горя охоплює всі сфери психічного життя людини: когнітивну, афективну, мотиваційну, поведінкову. Також горювання можуть супроводжувати і психосоматичні симптоми. Втрата коханої людини не тільки змінює поточне життя партнера, а й може мати серйозні наслідки у майбутньому, особливо у сфері міжособистісних взаємин, тому основне завдання — пройти цей важкий період правильно.

Стадії переживання горя

1. Стадія шоку та заперечення

У багатьох випадках звістка про смерть близької, коханої людини виявляється схожою на сильний удар, який приводить в шоковий стан. Людина в цей час може бути відірваною від реальності й діяти «на автоматі». Часто виникають порушення апетиту, сну та мовлення, можуть проявитися малорухливість чи метушлива активність.

2. Стадія гніву та образи

На цій стадії людина відчуває озлобленість, роздратування, образу, обурення, заздрість і, можливо, бажання помститися. Людина аналізує те, що відбулося. Головне питання, яке її турбує: чому саме так все трапилось?

3. Стадія провини

Людина, яка переживає втрату, може звинувачувати себе у тому, що вона щось зробила чи не зробила для того, щоб запобігти лиху.

4. Стадія страждання та депресії

Страждання є на всіх етапах, але на цьому воно набуває свого піку. Це період максимального душевного болю, який часом здається нестерпним. Людина живе здебільшого спогадами, проте розуміє, що минулого не повернути, вона може почуватися безпорадною, нікчемною, спустошеною, багато плаче. Загальний стан нерідко характеризується пригніченістю, апатією та безнадійністю, втрачаються цілі та сенс життя. Іноді людині здається, що життя закінчилось.

Симптоми депресії при втраті близької людини:

  • уникнення соціальної активності, віддалення від сім’ї та друзів
  • часті напади плачу
  • нездатність сконцентруватися
  • відсутність енергії
  • зловживання алкоголем чи психоактивними препаратами
  • втрата або збільшення ваги
  • порушення сну та апетиту
  • проблеми зі здоров’ям та інше

Іноді буває, що людина у скорботі може несвідомо чіплятись за страждання, оскільки їй здається, що якщо вона перестане страждати, то неначе зрадить кохану людину. Така внутрішня логіка може стати серйозною перешкодою для прийняття втрати.

5. Стадія прийняття та реорганізації

На цій стадії людина приходить до емоційного прийняття втрати коханої людини. Вона вже живе не минулим, а теперішнім і може дивитись у своє майбутнє. Повертається інтерес до життя, ставляться нові цілі. Таким чином відбувається реорганізація життя. Це не означає, що людина забуває про свого близького, який пішов із життя, але ці спогади відчуваються вже не як гостре горе, а як тиха печаль або світлий смуток.

Смерть коханої людини — це тяжка подія, яка супроводжується багатьма стражданнями. Але це і можливість винести з того, що сталося, життєвий урок і стати кращою людиною, а саме:

  • Цінувати життя своє та інших людей.
  • Переживши втрату коханої людини, ми розкриваємо глибини своєї душі, у нас змінюються пріоритети та цінності.
  • Люди, які пережили втрату, зазвичай, тонше відчувають почуття інших і часто відчувають бажання допомогти людям, вони стають більш емпатичними.
  • Горе вчить смиренності й мудрості, люди стають більш духовними.
  • Багато хто починає усвідомлювати, що кохання вічне і не обмежується лише фізичним існуванням.

Період переживання втрати може мати три варіанти розвитку.

  1. Відновлення. Людина, пройшовши всі етапи скорботи, із часом стабілізується, життя відновлюється до нормального стану.
  2. Трансценденція, процес духовного відродження. В точці максимального переживання втрати людина відчуває, що життя закінчилось, але відбувається переродження і якісний розвиток — людина стає мудрішою, добрішою, цінує життя та починає більше розуміти інших людей, співчувати, любити.
  3. Відбулася фіксація на горі. Людина втратила сенс життя, відчуває гнів, смуток, відчай, розгубленість, вона неспроможна адаптуватися до нових умов, страждає від тривалого стресу та психосоматичних захворювань.

Перший варіант вважається нормою, другий позитивним відхиленням у бік особистісного та екзистенційного росту, фіксація на горі — відхилення в бік дезадаптації та психосоматичних розладів. Якщо людина довгий час фіксується на горі, заперечує втрату та застрягає у скорботі, переживання втрати коханої людини стає патологічним і негативним чином може вплинути на майбутнє життя.

Що робити для того, щоб адекватно поставитися до втрати та пов'язаних з нею переживань?

Потрібно знати наступне:

  • Відчувати гнів, страх, почуття провини, скорботу, смуток, розгубленість, безпорадність, відстороненість — це нормально.
  • Ви спроможні жити далі. Так, це буде по-іншому і потрібно навчитись жити по-новому, без коханої людини, але кохання завжди буде у вашому серці.
  • У вас будуть нові смисли та цілі.
  • Якщо ви відчуваєте, що потрібна допомога — звертайтесь до психологів, психотерапевтів та інших фахівців.

Проживання горя — це природний процес, його не можна гальмувати або підганяти, все має пройти в індивідуальному режимі. Людина, яка переживає втрату, має перебудувати своє життя, вийти на новий етап життєдіяльності, а саме:

  • адаптуватися до нової реальності без коханої людини
  • знайти нові важливі сенси
  • переглянути життєві пріоритети
  • побудувати плани, визначивши короткострокові та довгострокові життєві цілі
  • віднайти ті речі та події, які радують і приносять задоволення, ввести їх у своє повсякденне життя

Як би важко не було після втрати коханої людини, потрібно пам’ятати — життя триває.


Вам буде цікаво почитати на Ivona: