Ядерна небезпека: що розповісти дитині та покласти до її тривожного рюкзачка

Читайте також: Чи можна забрати дитину під час повітряної тривоги зі школи: відповідь експерта

Під час війни потрібно сподіватися на краще, але готуватися до найгіршого. Один з найбільших страхів українських батьків зараз, що щось страшне станеться тоді, коли дитина буде в школі або садочку. На жаль, список «страшного» зараз поповнився можливістю ядерного вибуху. На цей випадок Міністерство освіти і науки України підготувало  довідку для батьків. Наводимо її основні тези.

• Якщо дитина під час ядерного вибуху перебуває у школі або садочку, вона має залишатись там в укритті з іншими дітьми.
• Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Згідно з нормами безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.
• У випадку ядерного вибуху або аварії з викидом у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Для того, щоб мати впевненість, що школа або садок готові до будь-яких сценаріїв, варто переконатись заздалегідь, що укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. А також переконатись, що ваша дитина готова до такого сценарію.

Для цього потрібно:

Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації.

Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь з іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти, не будуть відчиняти, допоки не буде дозволу від органів влади.

Це значить, що прийти та забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула, буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці, нашкодить дітям.

Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки органів контролю, що свідчать про те, що укриття – придатне, а також акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані встановлені вимоги.

Що має бути в тривожному рюкзаку дитини на випадок ядерної небезпеки

В МОН радять такий список:

пляшка чистої води;

поживні батончики чи снеки в герметичних пакуваннях;

нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси);

телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк;

індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів);

комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними не забезпечує заклад;

улюблена іграшка або річ.

Але варто зазначити, що такий же список давали і раніше, коли не йшлося про ядерну небезпеку.

На її випадок Роман Павлюк, віце-президент по технологіям компанії Intellias, на своїй сторінці в фейсбуці склав величезний список того, що має бути в тривожному рюкзаку. Його можна подивитися тут. Зрозуміло, що все це дитині в школу не даси. Але певними речами варто доповнити шкільний тривожний рюкзак.

Наприклад, можна покласти дощовик з капюшоном, окуляри, бахали, гумові печатки, серветки, пауербанк для телефону.

Як підготувати дитину до можливості ядерного вибуху

Дитячий психолог Світлана Ройз радить з дітьми молодшого віку грати в "іншопланетян", що потрапляють на нову планету, в якій все невідомо. Чи астронавтів, які подорожують в космосі.

«Спочатку потрібно зажмуритися і затримати на кілька секунд подих. Дорослий "керівник місії" скаже, коли можна відкривати очі і робити вдих. І потрібно бути в скафандрі. Надягти окуляри, плащ, респіратор - знайти якийсь захований "скарб". (Але не торкатись його, просто означити місце). А потім кажемо "стоп гра" і йдемо жити життя. (Можна переключати увагу на реальність  питанням -  що будемо робити зараз?)», - радить Світлана Ройз.

Якщо раптом щось небезпечне таки  станеться, вмикаємо швидко режим "іншопланетян". Рухи вже будуть знайомі.

Для старших дітей - важливо узнати, що вони вже самі вичитали в соцмережах, що думають, чого бояться, сказати, про що ми вже подбали, що будемо робити "якщо що".

І зробити акцент на тому, як ми використаємо заготовлене, коли воно не знадобиться  (пікнік, похід під дощем , ремонт). Так ми перемикаємося з режиму тривоги.

Вам буде також цікаво почитати:

Во что играть в темноте: 30 идей от психолога

Как помочь ребенку пережить смерть близкого человека