Дар'я Цвек: жінки в українській кулінарії
У ті часи було важко знайти щось рідною українською мовою. За тотального дефіциту, довгих черг Дар'я Цвек у своїй випічці використовувала цукати, мигдаль, апельсини з лимонами, ром та справжній шоколад, які були нечуваною рідкістю у більшості українських будинків.
Її книга заворожувала, змушувала мріяти та фантазувати, а готувати хотілося кожному, хто торкався її сторінок.
Дарина Цвек народилася 1909 року у містечку Гримайлів, що на Тернопільщині. Її батько Яків Маркевич був інспектором фінансів у Міністерстві Фінансів Польщі у Варшаві і часто брав дочку із собою на прийоми. Там Дарина могла поринути у вишукану атмосферу вищого суспільства.
Після закінчення гімназії Дарія вступила до педагогічної семінарії Українського педагогічного товариства в Коломиї та отримала можливість займатися педагогічною діяльністю.
Тож до того, як зайнятися кулінарією, Дарина 35 років працювала вчителем біології в одній зі шкіл під Львовом. Там вона познайомилася зі своїм чоловіком, філолгом Львом Цвеком, і, вийшовши заміж, працювала спочатку в містечку Чорткові на Тернопільщині, а потім до Івано-Франківська, куди й переїхала з чоловіком.
Неприємні обставини змусили Дарію Цвек залишити викладацьку діяльність та піти у кулінарію. Щоб прогодувати сім'ю за голодних радянських часів, Дар'я влаштовується працювати в лікарню для «високопоставлених осіб».
Там її страви та спосіб приготування їжі і сподобався партійній верхівці, і її почали запрошувати готувати для прийомів. Місцевим керівникам настільки подобалися її страви, що згодом вона навіть почала вести курси кулінарії для дружин радянських офіцерів.
І хто знає, чи побачили б світ кулінарні книги Дарії Цвек, якби не її хороша давня подруга, українська письменниця Ірина Вільде. Саме Ірина Вільде взяла Дар'ю за руку, привела до директора видавництва «Муляр» і сказала йому: «Примусьте її писати книгу з кулінарії». А в 1960 році вийшла друком перша книга Дарії Цвек «Солодке печиво», яка перевидавалася аж дев'ять разів.
Потім були книги: «До святкового столу», «У будні», «Для гостей та сім'ї», «Нашим маленьким», «На добрий вечір», «Дітям та батькам» та інші.
Дарія Цвек мала величезну кількість енергії, любові, завзятості та доброти. Вона була невтомною трудівницею і, незважаючи на складні етапи, невиправною оптимісткою. Вона продовжувала працювати аж до смерті у віці 95 років.
Щоб краще зрозуміти якою багатогранною жінкою була Дарія Цвек, зібрали для вас кілька цитат:
- Жінки, свято у вас не щодня, і тут уже заощаджувати не треба
- Люблю дуже молодь. Тож я пишу, це для нашої молоді. Тому бабусі давно уміють, а молодь ще немає. Не було колись навчитися і від кого навчитися.
- Жінка не буває стара, буває дуже молода, молода та ще молода.
- Щастя це квітка кохання. Треба його вирощувати та передавати з покоління в покоління.
