Заговори на любов: хто і навіщо займався приворотами
Заговори виникли з язичницьких молитов і заклинань та ґрунтувалася спочатку на силі людського слова, а потім на авторитеті божества, що закликається.
Якщо розглядати тему приворотів і чаклунів, то це переважно була чоловіча історія, адже саме невелика кількість чоловіків вміли читати та писати. Попри те, що заговори це елемент усного фольклору, їх активно записували та продавали. Навіть коли це було заборонено і каралося. Найчастіше чаклунами були священнослужителі.
Адже вони вміли читати та писати, а у вільний від служіння час – переписували заговори та продавали їх з-під підлоги. Якщо таких діячів ловили, то книжечку спалювали прямо на голові.
Ключова тема будь-якого нашепту, за умови що об'єкт бажання не дістався басоркану - туга і смерть. Що цікаво, довгі любовні заговори притаманні лише східній Європі та Греції. Інші використовували силу слова інакше, хоча сама техніка зберігається в усіх народів. Етнографічні експедиції підтверджували й той факт, що люди не просто вірили в те, що на них наклали заговір, а й пояснювали цією обставиною різні свої пристрасті. А ось практика використання нашептів серед жіночого населення мала дещо інший контекст, наприклад, жінки частіше замовляли на здоров'я та доброту чоловіка.
Згодом жінки почали намовляти на сліди, спалювати одяг у печі, підливати різноманітні рідини у спробі прив'язати до себе людину або ж знищити суперницю.
