Жахливі ритуали, що досі можна зустріти у світі
Танок сонця
Цей серйозний ритуал характерний для індіанців північних рівнин. Вищим божеством індіанських племен Північної Америки був Великий дух. У кожного племені він носив свою назву: Вакан-Танка, Гіче Маніту, Покох, Нагі Танка, Кішелемукон.
У міфах цей дух є творцем світу та людей, і виступає він як нематеріальний персонаж, але часом цілком міг втілитись у койота, людину, вітер і навіть сонце.
На початку кожного літа, коли бізони збиралися в отари (бізони «танка» в індіанців це не просто символ надії та єднання, а й священний кормовий об'єкт), племена збиралися на особливу церемонію – танець сонця та приносили Великому Духу жертву.
Щоб жертва була прийнята Великим духом, на шкірі грудей, рук та спини індіанці робили надрізи до яких за допомогою шпильок кріпили ремені. Ремені прив'язувалися до стовпа «дереву життя» (аналог травневого дерева у слов'янських та скандинавських племен) що значило прямий зв'язок із Творцем.
Обряд тривав п'ять днів. Спочатку найсильніший і сміливіший воїн вибирав у лісі дерево, зрубував його і всі сучки на ньому (при цьому дерево не мало торкатися землі) відносив на арену та встановлював його у самому центрі. Танок сонця починався на світанку, адже індіанці мали бачити схід сонця (Великого Духу). Далі учасники готувалися та робили множинні порізи.
Усі працювали на здійснення мрії – хтось хотів стати супер-воїном, хтось зцілення. Навколо арени розміщували черепи бізонів (яких з'їли), до жердини прив'язували ремені сиром'ятної шкіри (це ще давніша аніж дублена), танцюристам робили надрізи на грудях, руках і спині, в них вставляли кісточки, до яких прив'язували ті самі ремені. Далі під бій барабанів починався танок, метою якого було виривання цих кісточок з тіл індіанців. Якщо вирвати вийшло все – Великий Дух тебе почув і буде тобі щастя, а якщо ні – бентега, чекай наступного року.У танку брали участь зазвичай чоловіки, проте і жінки таким займалися, але рідше.
1895 року уряд Канади заборонив цей ритуал. США гальмували аж до 1904 року. А ось у 2020 році цей ритуал став законним по всій території Північної Америки.
Обряд Чод
Насправді існує два напрямки цієї практики: чоловічий – Пхо Чод і Мо Чод – жіночий. Історія цього обряду бере початок від йогині, що народилася в 1031 році. Що цікаво, саме жінки зробили цю практику максимально відомою, адже не злякалися ні гострих предметів, ні визволення, ні кістяних музичних інструментів.
Само слово Чод перекладається, як «відсікання». І в самій ідеї лежить повне відсікання прихильності до себе тобто до власного Его.
За вірою тібетців – час не має початку тож шкідливі духи жили в безперервному кружінні ілюзій і страждань, які відбувалися в силу злих дій людей і несприятливих обставин, що несли їх подібно до вітру. Коли злі духи вмирали, то неминуче занурювалися в глибини нижчих сфер. Гаком співчуття практики виловлють цих злих духів, підносячи їм власні теплу кров і тіло як їжу.
«Для мене є нагородою те, що я утримую цих злих духів гаком співчуття. Але «великі» адепти Чод у майбутньому будуть хвалитися тим, що вбивають їх, б'ють і викидають. Це означатиме, що поширилися фальшиві доктрини Чод – вчення демонів»
Мачіг Лабдрон
Мачиг, вона ж біла діва на мулі, пізнала велику мудрість і стала засновницею цієї школи. Суть самої дії: відкинути самозацикленість та розсіяти шкідливу енергію людей та істот іншого світу, знайти метод допомоги собі та іншим, не використовуючи люті заклинання, магічну силу та магічні предмети.
Вона вважала, що підпорядкування страхів, демонів, богів, емоцій відбувається через звільнення від прихильності до внутрішніх та зовнішніх умовностей і поділу всього на категорії.
Цю практику зазвичай проводять у відокремлених і пустельних місцях, на кшталт печер та гірських вершин, але особливо на цвинтарях та у місцях спалення трупів, найчастіше вночі. Людина вирушає туди сама, важлива умова - повна темрява. Дме в ганлін, спеціальну флейту з стегнової кістки, і викликає духів трьох світів, пропонуючи як підношення демонам власне тіло. Тобто. по суті практик не виганяє демонів, а через співчуття, віру та прийняття звертає їх у своїх послідовників та союзників.
