У природі вже весна й ми згадаємо її у віршах відомих українців

Юрко Іздрик

...весна пробивається золотом
лишає на дереві плями
вкриває імлою скло
вона авітамінозна
проте уперта мов трактор
і репається насіння
і вгору жене хлорофіл
як ми поведемося – хтозна
бо в кожного є ризик-фактор
і завше є фактор іскріння...

До мого вікна
Підійшла весна.
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло...  

Ліна Костенко 

Дощі програють по городах гаму.
Трусне зелені кучері весна.
Педалі днів натисне під ногами -
і заспіває пташка голосна.
Засяють ночі зорями жасминно.
А срібний дощ підніме жалюзі -
півонії, рожеві, як фламінго,
стоять в городі на одній нозі.

Весна, весна! Яка блакить,
який кругом прозор!
Садками ходить брунькоцвіт,
а в небі — злотозор... 

Юрій Андрухович

Читай также: Десять зворушуючих цитат українських письменників про любов

Весна виникала, де тільки могла:
трава на фронтонах, дощі і сухоти,
і тепла бруківка. Весна була зла.
Блукаючі танки і рештки піхоти
вертались nach Osten. 

Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.. 

Василь Стус

Читай также: Письменники радять: що почитати з української сучасної літератури

Весна! весна! — від поночі до рання. 
Весна — в вікно, на дах, на капелюх, 
весна в колючі воронові гнізда, 
весна на кригу і від берегів — 
на течію, на вир, на чорториї 
весна правує серцем, як веслом, 
весна збігає і збігають роки, 
вже й вечори попереду біжать.

Знов весна і знов надії
В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають.
Весна красна! любі мрії!
Сни мої щасливі!
Я люблю вас, хоч і знаю,
Що ви всі зрадливі…. 

Сергій Жадан

Прийде весна, говорили вони,
кинемо все й поїдемо звідси.
Заходячи в ніч, як у власні сни,
дістанемось її глибини.
Відстань? Що таке, зрештою, відстань.

Дмитро Павличко

Дівчино, дівчино, де твої крильця?
Небо весняне в сяйві іскриться.
Чи не пора нам летіти, маленька,
В ярій пшениці шукати гнізденька?
Буде в колоссі воно, як у сонці,
Буде гойдаться в моїй колисоньці,
Я ж над тобою спинюся в блакиті,
Співи свої розпочну дзвонковиті.
Всі літаки, всі літаючі блюдця,
Всі вертольоти круг мене зберуться.
– Слухайте, – скажуть залізні і ниці, –
Жайвір співає для жайворониці!

Дивись відео, як напам'ять читають вірш Ліни Костенко:

%video613025%