У розмові йшлося про ненависть з точки зору нейробіології, а також про війну та насильство. Про найцікавіші моменти інтерв’ю ми вам і розповімо.

Від чого залежить еволюція людини?

Традиційно вважалось, що розвиток людства залежить від конкуренції. Саме цей аспект призводить до агресії, адже запорука виживання у регулярних перемогах в бійках за територію, їжу або ж популяцію. Проте останнє десятиріччя людство збагнуло, що еволюція так само залежить від співпраці, альтруїзму та співчуття.

Філософи вже давно запримітили, що рішення людина приймає не стільки думкою, скільки відчуттям. Тож ситуація коли людство виявило, що не можу  досягти чогось лише думкою, призвела до зменшення насильства загалом.

Чи відрізняється добро і зло з точки нейробіології?

Людський мозок все спрощує. Можна сказати – супер спрощує. Частина мозку, що відповідає за когнітивні зв'язки (кортекс) відгукується на моральну оцінку тієї чи іншої дії лише у другу чергу. А ось лімбічна система, яка контролює емоційну сферу, активується першою, і саме це є запорукою прийняття рішення. Тобто спочатку людина приймає рішення емоціями, а вже потім обґрунтовує їх логікою. Мій колега з Гарвардського університету виявив, що альтруїстичні та егоїстичні рішення залежать від групи до якої належить людина. Чим швидше людина має прийняти рішення тим добрішим воно буде за умови, що людина належить до своєї групи. І навпаки, якщо група має інші цінності та культурні показники – тим егоїстичнішим та ворожим буде рішення.  

А якщо вас цікавить як стати більш співчутливими – треба лише дати собі більше часу на роздуми. Людина може регулювати своє відношення до інших, якщо думає «як краще я можу налагодити взаємодію». Тобто для добра людині потрібен час.

Matt Cardy / Getty Images

Ненависть - наслідок страху

На жаль ненависть не можна обґрунтувати, бо здоровий глузд її ніяк не пояснює. Адже ненависть є наслідком страху, реакцією на нього. Тобто щоб пояснити людині її ненависть ви не можете звернутись до логіки, наприклад виявити першоджерело проблеми. За це відповідають лише емоції та попереднє навчання, що єдиною відповіддю на страх може бути насильство. Наприклад у нас протягом чотирьох років був еквівалент Путіна, який керував нашою державою – Трамп. І він був просто недосвідченим дикуном і справжньою свинею, який попри це мав надзвичайний талант налаштовувати людей один проти одного, замість того щоб розв'язувати реальні проблеми за допомогою логіки. І явище його прихильників психологи та соціологи ще будуть вивчати роками. Адже чим більше доказів ви надаватимете таким людям щодо їх висновків, тим більше вони віритимуть своїй брехні.  Це називається ірраціональним ставленням до поточного і є наслідком страху.  

Я дуже люблю приклад п’ятирічних дітей. Бо саме у цьому віці вже зрозуміло, якою людина буде у дорослому віці. Світ п’ятирічок або лякає, або захоплює. Тобто вони вже знають, чого бояться, а чого ні. І варто ставити собі питання «Чому?». Світ лякає мене – чому?

Проте варто відрізняти страх від тривоги. Бо тривога це відчуття уявної загрози, яку крім тебе ніхто не бачить, а ти своєю чергою не можеш побачити сигнали безпечного простору. Тривога 24 години на добу призводить до важких наслідків, адже людина починає себе відчувати безпорадною та безпомічною. І найжахливіше відбувається тоді, коли людина приймає свою безпорадність, та вирішує, що від неї нічого більше не залежить. Саме така безнадія призводить до депресивних розладів. Перехід від світу, який тебе лякає до світу, де ти нічого не можеш зробити – це і є депресія, і це є катастрофа, бо відбуваються також біохімічні зміни.