Сімейні
цінності:

Ніна і Тоня
Матвієнко

Спілкувалась: Юлія Мясоєдова

Фото: Олег Батрак

Ніна і Тоня Матвієнко – такі схожі і одночасно зовсім різні. Мати й дочка, артистки, справжні українські жінки в інтерв'ю з редактором Ivona згадали дитинство, поділилися теплими спогадами та розповіли про кар'єру, чоловіків та свій погляд на виховання дітей.

Останній раз я плакала, коли ми дивились Голос країни. Я їздила тільки на початку і в кінці, все інше дивилась дома. Тоня не хотіла цих лишніх емоцій, намагалась самоутвердитись.

Бо вона знала, що скрізь стоять конкуренти і вона хотіла залишитись такою, якою вона є. Перший раз я заплакала, коли вона співала Ой верше мій, верше. Тоді і чоловік плакав.

Другий раз – з радості, коли вона дуже гарно англійську пісню співала, не пам'ятаю вже яку. А третій раз, коли в фіналі вона лишилась вже з Іваном Ганзерою.

Тоді я просто почала плакати, а мене чоловік питає: «Чого ти?». Я кажу: «Тоня не виграє». Він здивувався… Я кажу: «Мовчи, я знаю». Я побачила Анатолія Кінаха (колишній прем’єр-міністр України, – прим.ред.), який сидів з квітами для хлопця.

Я бачила як він з батьком Вані розмовляв, і тоді я зрозуміла, що квіти будуть для переможця. І не виграє правда, а все ж таки виграють зв’язки.

Більше 10 років я не їла м’ясо, зараз трошки їм. Але вибірково. Намагаюсь не вживати свинину. Можу курку з’їсти. Але знову перестану, бо воно мені не йде, це м'ясо. Я відчуваю дотик до крові, енергію цього м’яса відчуваю. З рибою така сама історія, від неї теж відмовлюсь.

А почалось все так: ми з дітьми приїхали на дачу і я привезла курку, щоб зварити чи засмажити. І я прямо відчула трупний запах, він мене переслідував роками, я чула його від людей і в магазинах намагал оминати ці відділення. Але дітям і чоловіку я готувала. Зараз я за три години до концерту їм борщ, зварений на овочевому бульйоні, і це мене часто рятує, бо борщ можна знайти скрізь.

У мене було дуже яскраве дитинство. Але найбільше згадується, як мене вперше в 10 років взяли за кордон. Я побачила таку різницю.

Навіть у літаку баночка з Pepsi викликала у мене шок. Кількість магазинів, барбі, кросівки. Я ніколи такої краси не бачила. Особливо, якщо порівняти з нашою країною у той час (1991 рік), де нічого ніде не було.

А в Америці я виходила на сцену і співала, а потім люди мені давали долари. Батьки казали, що я тоді нормальну суму заробила. Потім мені фортепіано за ці гроші купили.

До речі, та жінка, яка запросила маму, потім нічого не заплатила, навіть гроші на білети не повернула. А в цей час в Києві помирала бабуся, про що організатори знали, але також вирішили змовчати. І тільки подруга з Києва змогла вже потім це передати нам…

Я ще в дитинстві про це мріяла. Мене журналісти запитали у 10 років, ким я мрію стати, я відповіла – співачкою. Але все це було не одразу. Спочатку я навчалася в музичній школі, університет закінчила. Пішла працювати – на двох роботах (менеджером у художній галереї і піар-менеджером у рекламному агентстві). І от коли я остаточно звільнилась з усіх робіт, то вирішила нарешті співати. Щоб стати співачкою, треба закінчити з усім іншим, не можна робити це паралельно. Я почала записувати пісні, поступила на другу вищу освіту. Бо моя кар’єра співачки почалась із солістки Київської камерати, перші кроки з камерним оркестром. Тоді мені було вже 26 років.

Мені люди нав’язали комплекс «дочки Народної артистки». Наше суспільство, яке постійно мені це повторює з першого дня. Це проблеми наших людей. Шкода, що вони так мислять. І вони реально можуть чиюсь дитину, якоїсь великої людини, і зламати. Жорстокість якась існує. У мене цих комплексів ніколи не було. Можливо, якби я не вміла співати, але я зробила все для цього. Я завжди себе перевіряла, чи подобається людям, коли я співаю. Я не була самозакоханою. Саме тому і пішла на Голос країни, щоб дійсно розібратись. Бо я в собі сумнівалась, чи хочу стати співачкою, тому мені потрібно було побачити реакцію людей.

Пора року:
Тоня – весна
Ніна Митрофанівна – осінь

Улюблена страва:
Тоня – голубці
Ніна Митрофанівна – борщ

Сова чи жайворонок:
Тоня – була жайворонком, як стала співачкою, то стала совою
Ніна Митрофанівна – те й інше

Кіно чи театр:
Тоня – кіно
Ніна Митрофанівна – театр

Улюблені квіти:
Тоня – фрезії
Ніна Митрофанівна – польові

Кава чи чай:
Тоня – чай
Ніна Митрофанівна – компот

Найкращий відпочинок для вас це:
Тоня – бути поряд коло коханого
Ніна Митрофанівна – море

Улюблений уривок з вірша чи пісні:
Тоня – Вірш Василя Симоненко
"Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні…"

Ніна Митрофанівна – Уривок з Марусі Чурай Ліни Костенко
"Дрібні людці, гієни стервоїдні,
які ж ви ласі на чужу біду!"
 

Тоня, опишіть маму у трьох словах: добра, розумна, геніальна

Ніно Митрофанівно, опишіть Тоню у трьох словах: настирлива, гарна мама, музично обдарована

Візаж: Хавченко Світлана/Академія стилю і дизайну Андре Тана
Зачіска: Лахно Дарина/Академія стилю і дизайну Андре Тана