Відомий український виконавець Дмитро Монатік (MONATIK) у нового випуску проєкту FEDORIV VLOG озвучив вартість свої виступів та пригадав кумедну ситуацію з Наталією Могилевською.

За словами артиста, зазвичай гонорар за корпоратив становить 30 тисяч євро, однак можна домовитися про меншу суму. Також він зазначив, що 10% від заробітку обов’язково отримує агент, який організував виступ. Вартість участі Монатіка у концерті обговорюється з організаторами.

Читайте також: «Совість не мучить»: Тополя висловився про стосунки з ексдружиною після розлучення

«Корпоратив коштує 30 тисяч євро. Але, як правило, можна домовитися за менше. І обов’язкові агентські 10%. Агент продав дорожче, і має більший відсоток. Це така мотивація для людей, які продають на свята артистів. Це давно така наша політика. Я вважаю, що всі мають заробити, і бути заохоченими. Що стосується концертів, то там вже, як домовимося з організаторами. Іноді стандартний договір на ту чи іншу суму», — поділився він.

Окрему увагу в інтерв'ю Дмитро приділив початку своєї кар'єри. Співак пригадав, як у 2008 році йому зателефонувала Наталія Могилевська, щоб запропонувати роботу в балеті. Оскільки артист чекав на дзвінок від друга, який мав звичку телефонувати з прихованого номера, він відповів на виклик фразою: «Так, козел». На щастя, Могилевська не образилася.

Згодом через кризу Дмитра скоротили з балету, проте незабаром він повернувся до команди співачки вже як адміністратор її танцювальної школи.

«6 вересня показали "Фабрику зірок", а 8-го мені телефонує невідомий номер на мобільний. А у мене є друг Женя з дитинства, з яким я танцював у команді. Лише він до мене завжди телефонував із невідомого номера, був у нього такий дурний фетиш. А у нас з ним спілкування типу: "так, козел; що ти, дебіл" і тому подібне. Я пам'ятаю, як тоді сказав: "Так, козел", і тут мені: "Ало, Діма. Це Наталія Могилевська". І я такий: "Воу!". І тут стається криза 2008 року. Всі скорочували команди і Наталя теж, я під нього потрапив. Тоді я говорив, що повернуся в Луцьк, тиждень подумаю, що мені робити далі, але 100% повернуся, бо вже розумів, що Київ моє місто. А Саша Євмєшкін каже, що ми танцювальну школу будемо відкривати, якщо все вийде, я тебе запрошу в неї працювати. Десь через 4 дні, як я поїхав до Луцька, він телефонує і пропонує місце адміністратора. І тут такий прикол, що ця школа називається "Фабрика танцю Наталії Могилевської". І якимось чином я знову повертаюся до неї», — пригадав Дмитро.