Снігова королева - інтерактивна казка-балет для дітей та дорослих.

Кожного року у багатьох з нас є традиція: 31 грудня ми з сім'єю ходимо до оперного театру на "Лускунчика". Через російську агресію "Лускунчика" російського композитора Чайковського було б дивно бачити у репертуарі національного театру. Це те ж саме, для порівняння, якби під час Другої Світової в опері "давали" Вагнера.

Святе місце порожнім не буває, а під час війни казки у житті і дорослим і дітям хочеться ще більше.

Тому Національна Опера України дістала із новорічної скрині диво-балет "Снігова королева".

Чарівна феєрія снігу, романтичної європейської музики авторства Штрауса, Масне, Ольмеза, Офенбаха, Гріга, Мінкуса, витончені па балерин, сніжинки, прикрашені ялинки і сюжет, який однаково буде близький і дітям і дорослим.

Маленькі глядачі побачать на сцені відому казку про Кая і Герду, їх міцну дружбу, яка переможе злі чари чаклунки.

Дорослим буде доступний більш глибокий план історії, де Снігова королева - не зла чаклунка, а зі слів виконавиці головної ролі, Заслуженої Артистки України, прими-балерини Анастасії Шевченко: "Вона - статна, гарна сильна, успішна, але дуже самотня жінка". Яка вирішила розфарбувати собі життя і піддалася чарівності юності, але ..... програла. Бо юність може лише на короткий час звабитися шармом досвідченості та зрілості, але, врешті решт, прозріє і остаточний вибір буде зроблено на користь справжнього, давного кохання. 

Така собі феміністична казка, де все вирішують, та за все боряться жінки. Де чоловік лише іграшка в руках трьох фемін - Снігової Королеви, Герди та долі.

Чим не сюжет для сучасного мелодраматично серіалу?

Таке трактування цієї давної історії для дорослих теж можна побачити на сцені сучасної опери.

 

Постановка цього балету відбулась давно, ще під керівництвом легенди української хореографії, екс-головного балетмейстера Національної опери, фундатора першого шоу-балету "Сузір'я Аніко" Аніко Рехвіашвілі. 

Нажаль вона через хворобу пішла у засвіти, але її справа, її думки, креатив, ідеї та їх втілення живуть на оперній сцені досі.

Зі слів виконавиці ролі Герди, Заслуженої артистки України, прими Національної опери Тетяни Льозової: "На кожний склад танцівників Аніко Юріївна ставила свій хореографічний малюнок, бо підходила до кожної особистості актора індивідуально."

Тому цю виставу буде цікаво дивитися у виконанні різних танцівників і кожний раз вона буде різною.

"Театр тим і цікавий, що ти можеш прийти на різний склад (акторів) і побачити іншу історію" - додала Анастасія Шевченко.

За варіативність вистави також відповідає інтерактив - чатуйте спеціальне місце у сюжеті, де розквітають на сцені маки і загадуйте новорічне бажання, воно має обов'язково збутися. Бо ж коли стільки людей на всій планеті загадують щодня в унісон лише одне - Перемогу та Мир в Україні, це обов'язково має збутися!

 

Мова танцю - одна із найуніверсальніших у світі. Вона зрозуміла у бідь-якій країні, з нею можна професійно адаптуватися будь-де і не сидіти у холодних приміщеннях під виття сирен.

 

- Чому ви не поїхали за кордон? - запитала я у наших головних героїв.

 

- Ми обороняємо власний фронт, культурний. Бо перемога у війні потрібна для подальшого розквіту країни, щоб передавати культуру нащадкам. Тому ми тут.  - Відповів виконвець ролі Кая Заслужений артист України Ярослав Ткачук.

Цікаві моменти із внутрішньої "балетної кухні":

▪Виконавці ролі Герди та Кая, Тетяна Льозова та Ярослав Ткачук є парою і у житті. Артисти нещодавно заручилися. 

▪Балерини не сидять на жорсткій дієті, харчуються повноцінно. Інакше не буде сил відтанцювати всю виставу, яка триває кілька годин.

▪Легенди про різні капості, які роблять одне одному артистки балету, типу підсипання товченого скла у пуанти - лише легенди. "В колективі здорова конкуренція, творча повага, у нас все нормально" - так прокоментували артисти це запитання.

▪Кожний раз перед виходом на сцену артисти відчувають мандраж і страх. Не дивлячить на роки у статусі прим Національної опери.

▪Артисти іноді слідкують за реакцією глядачів у залі зі сцени. Вони вас бачать, а тому будьте, будь ласка, активні у своєму сприйнятті вистави, артистам це важливо.

▪Новорічні вистави не перетворюються для виконавців у емоційний конвеєр. Навіть якщо вистава йде щодня, а то й по декілька разів на день, артисти кожен раз проживають власний образ на сцені, як вперше. 

▪У позасценічному житті прими-балерини люблять вишивати бісером та готувати смаколики (Тетяна Льозова), гуляти та фотографувати Київ, відвідувати виставки, вернісажі, драматичні вистави, надихатися мистецтвом (Анастасія Шевченко).

▪Відключення світла і через них необхідність підійматися пішки на 17 поверх не допомагає балеринам тримати форму та закачувати сідниці. Навпаки "забиває" м'язи та пробуджує давні суглобні травми, через що доводиться танцювати на знеболюючих ін'єкціях.

▪Режисери з акторами не радяться під час постановки. "Бо актор дивиться зі своєї сторони, а режисер - з усіх" - сказав член постановочної балету "Снігова Королева" Віктор Іщук.

▪У балеті "Снігова королева" змінювали 80% першопочаткої музики, бо то була музика російських композиторів.

▪У Національній опері не буває "зелених" вистав ( Так називається остання вистава, коли актори імпровізують на сцені та жартують одне над одним, роблячи різні приколи).

▪У всього виконавського складу є велике бажання - танцювати балет про перемогу.

 

Автор: Наталія Кудряшова