Ведущая, модель и актриса Иванна Онуфрийчук в своей программе Без краватки на телеканале НЛО TV интервьюирует известных украинских мужчин и дает им возможность доказать свой статус “настоящих мачо“.

В этот раз ведущая пообщалась с певцом Павлом Зибровым о его творчестве, планах и на пикантные темы.

Готовясь к интервью, я слушала музыку, которая тем или иным образом повлияла на ваше творчество. Я принесла три диска. У нас есть The Beatles, Golden disco hits и диск Павла Зиброва. Сделайте, пожалуйста, свой собственный хит-парад. Поставьте диски на первое, второе и третье место, отталкиваясь от собственных вкусов.

Читай также: Семен Горов: Женщина как глава семьи – это часть украинской культуры

– Безумовно, Бітлз на першому місці. Це вплив був не тільки на Павла Зіброва, на весь світ. У дев’ятому класі нам було по 15-16 років, ми створили свій Бітлз український, назвали його група Явір. З нас виховували Шостаковичів і Чайковських, а ми хотіли грати Бітлз.

Golden disco hits – то, Боже! Дискотека-80-х! Я можу вам сказати, що зараз у мене є побічний заробіток. Знаєте? Я кручу дискотеки після того, як мене побачили у нічному клубі на один День закоханих. Тоді, 14 лютого, на заході були якісь люди, була преса, були власники телеканалів, і пішло, пішло, пішло. До Нового року у мене дзвоники. Телефонують і кажуть: “Можна вас запросити?“ А я собі думаю: “Концерт Павла Зіброва – нє. А сет, значить, пограйте, дискотеку 80-х зробіть“.

Какой была реакция молодежи?

– Молоді? Та ця музика вічна, що найцікавіше. Зараз пишуть таку музику, що “не вмієш – не дратуй горло“ це називається. А там же музика була класна, тексти, ритми. І вони живі уже 30-40 років і будуть жити ще 100 років. Я вам скажу, що не просто ж кручу музику, а ще й співаю разом з ABBA і Boney M. Зістрибую в натовп з мікрофоном і з людьми запалюю. А потім дивлюся під кінець підходить пісня і я бігом шурую туди на сцену, щоб знайти новий сет. Перепочив, витер піт із лоба і назад до людей. Співаю і водночас селфі з ними роблю, автографи роздаю, і так 50 хвилин. Уявляєте, що це за робота? Два кілограми як не було. Візьміть до уваги ті, хто хоче худнути. Серце працює, тиск підіймається, ти молодий, завзятий, працюєш, класний настрій даруєш і собі, і людям.

Как думаете, реакция молодежи на ваше творчество, на ваш талант – это восхищение и фанатизм или это немного какая-то насмешка и ирония?

– Є трошечки фанатизму, але в принципі мені здається, що в 80-ті, 70-ті роки, 90-ті навіть, на першому місці була красива мелодія, красива гармонія. З 2000-них років і зараз на перший план вилазять, як то кажуть, лупи – модні звуки, модні ритми. Вони налазять на голову, дивують і народ каже: “О, я таке слухав, ми зараз потанцюємо, порепаємо ось під це“.

Я і сам якось реп заспівав – я, класичний співак (сміється). “Лова-лова, польська залізниця“. Знаєте? Нормально вийшло?

Вы этим дуэтом с “Плюшевым Бруклином“ наделали немало шума.

– Супер! Класно!

Вы впервые исполняли рэп и нарушали правила безопасности на железной дороге. Это хулиганство.

– Я – Павло Зібров, я ж найкрутіший (сміється). А насправді ми в “тупіку“ все знімали. Це ж не було що робити залізниці, і вони трошки повипендрювалися, опублікували зауваження. Можна подумати, ми були там, де потяги їздять. Ми зайшли в глухий кут, туди, де чекають своєї черги потяги, де їх миють, бриють, постіль міняють. Ніхто нікому не заважав, просто зняли гарно.

Вы же уважаемый певец, народный артист Украины и сразу такой дебошир?

– Дебошир! Та їх просто заділо, що я зачепив їхнього очільника Бальчуна. Але я ж гарно, я це зробив інтелігентно. Там же ж кажуть, що ви нам, поляки, дали Бальчуна, а ми вам дамо самого народного артиста в Польщу. Він там наведе теж лад.

Розвалив би за два дні! (Сміється).

Вы поставили свой диск на третье место?

– Ну, Бог ти мій. Я скромна людина і хочу сказати, що в світовій музиці і в тенденціях Павло Зібров і на третьому місці не може бути.

Вы так не любите свое творчество?

– Дай Боже, щоб любили мою творчість люди.

А в детстве вы были хулиганом?

– Я, безумовно, був хуліганом страшенним. Бився, носи бив хлопчикам-сусідам. Пам’ятаю, грудками з рогатки стріляли по горобцях. І за це мене мама сварила. Вона в мене вчителька і завжди казала: “Павлік-Павлік…“ І починала нотацію читати. А я їй казав: “Мамо, краще вдар мене по морді або по жопі, але не читай мені ці нотації по 20 хвилин“. Отаке було.

Я знаю, что вы любите готовить шашлык. И даже имеете собственную коллекцию мангалов.

– Ну, чотири мангали чи п’ять.

Из какого мяса готовите шашлык?

– Ми, українці, любимо свинину. Вкрай важливо м’ясо перемішувати руками. Жінку потрібно гладити, а будь-яке м’ясо потрібно м’яти. Треба, щоб юшечка, перчик, зелень проникали у волокна, щоб аж всередину.

Шашлык готовите часто?

– Так, а взагалі ще крильця. Це дуже зручно! Взагалі 15 хвилин. Посипав перчиком, сіллю і все.

Обычно к шашлыку употребялете коньяк или что?

– Ні, до шашлику потрібна горілка чи самогонка. Ну, якщо це м’ясо, а якщо рибний шашлик, то там іде вино.

Самогонка собственноручно приготовленная?

– Так, у мене вдома є самогонний апарат. Я наливочки роблю. Сам. Те, що робиш власноруч, завжди найсмачніше, а я спеціаліст. Це в мене ще з дому, з села. Обов’язково у кожній хаті мав бути бідон, а то й два бідони самогонки.

Шашлык любите, самогоночку, наливочки. А как держите себя в такой отличной форме?

– Я – спортсмен, граю в карти, в більярд (сміється). Один сольний концерт – півтора-два кілограми нема. Тобто все, що з’їв-випив, через день-два з тебе сходить.

Усы, наверное, чуть ли не главный предмет вашего имиджа. Как-то ухаживаете за ними?

– Це у мене антени, антени з космосом.

Всегда мечтала прикоснуться к вашим усам.

– Стільки жінок мріяло, а ти одна, якій я дозволяю. Це Марина Володимирівна зараз побачить і скаже: “Ладно, вона твоя землячка, дозволяю“.

Может, вы на эти антенны девушек притягиваете?

– Як рибалка, знаєш, на приманку. Оце у мене вуса – це приманка. Дівчата і жінки ловляться на мої вуса. А ти з якими хлопцями цілуєшся? З вусатими чи з безвусими?

С усатыми опыта не было.

(поцілував ведучу).

Я так понимаю, что целоваться усы не мешают. Вам точно нет, а девушкам?

– Дівчатам – це масаж. Запам’ятай.

А что бы заставило вас сбрить усы?

– Нічого. Якось мені снилося, що на мене якісь бандити напали, скрутили і питають: “Де в тебе гроші, де в тебе коштовності?!“ А я такий весь мокрий: “Не знаю, немає, я не скажу“. “Зараз ламатимемо тобі руки й ноги“.

“Ну, й ламайте! Я Павка Корчагин“. Ламають мені руки, а мені не боляче вві сні.

“Зараз ми тобі збриємо вуса!“ Беруть такого ножика і лізуть мені вуса збривати.

А я такий: “Ні!!!! Тільки не це!!!! Цим я заробляю гроші“. Сказав, що гроші лежить там-то, мовляв, забирайте. А потім прокинувся в холодному поту. І вуса на місці, і коштовності на місці.

А если бы предложили большой гонорар? Ну там, например, сняться в рекламе или кино?

– Ви знаєте, у мене була така пропозиція від Алли Пугачової, коли вона у 9-му році приїжджала і знімала тут “Рождественские встречи“. На зборах по кожному якісь зауваження звучали, якась пропозиція. “Павел Зибров, я вас очень прошу, давайте удивим наших зрителей, подбрейте свои усы или вообще можете их сбрить“. Я їй сказав: “Алла Боросівна, це чіпать не можна навіть вам“. І відмовив.

А она?

– Сказала: “Ну, ладно. Бесполезно с ним бороться“. Зібров не збриє свої вуса. Погодилась.

Я двічі голив вуса. Коли йшов в армію, а ще в 35 років я Марину Володимирівну хотів здивувати, щось їй приємне зробити. Вона тоді поїхала в Москву на пару днів до батьків, приїжджає, дивиться на мене і… вмикається сирена, наче в швидкої допомоги. Місяць вона не підпускала мене до себе.

В постель?

– В ліжко не підпускала, я спав на кухні.

А усы, значит, приносят удовольствие в постели?

– Ти, я бачу, ще не розумієш. Ти же не розкусила, що таке мужчина з вусами.

Интересно, как усы служат в постели. Вы какие-то эксперименты проводите?

– Ой, блін. Ти мене таке все розпитуєш. Мені аж якось незручно.

Сейчас столько женщин мечтают услышать этот ответ.

– Вуса допомагають в любові, в сексі, в житті. Це я відверто вам кажу. І в ліжку особливо.

В постели так немного щекотно?

– Лоскотно. Всюди. Всюди, де вони можуть працювати, це лоскотно і приємно.

В последнее время вы пробуете себя в разных направлениях. Недавно снялись в кино.

– В Інфоголіку.

Напомните, что за роль была у вас?

– Смішна. Якщо я сам з собою можу посміятися, то я дозволяю собі. А, якщо хтось буде наді мною сміятися, то, чесно кажучи, мені це не дуже подобається. Тому я дав згоду, що зіграю сам себе, Павла Зіброва. Я був у ролі мага, а-ля “знімаю порчу“. Після прем’єри мені дзвонили знайомі і запитували: “Паша, а ти що серйозно проходив усі ці магічні навчання?“. “Хм, кажу, місячні курси пройшов! Тож, якщо потрібно, несіть свої яйця і я вам викатаю хворобу“.

А есть у вас враги?

– Вороги, вороги, вороги… Ні, немає. Якщо і були, я їх з рогатки всіх уже постріляв.

То есть вы умеете прощать?

– Вмію.

А есть такие вещи, которые вы никогда не смогли бы простить?

– Ніколи не кажи ніколи. Проходить якийсь певний період, і ти розумієш, що на це не слід звертати уваги. Тому що є такі серйозні речі як здоров’я, смерть когось із близьких, катаклізм якийсь стався, згоріла хата, війна на Донбасі. От це серйозні речі. А там хтось тебе образив, обізвав, обманув…Ну, хай йому Господь простить.

Сейчас вы богатый мужчина, миллионер, наверно.

– Багатий, мільйонер, канєшно.

В гривнах или долларах?

– Зараз, чесно кажучи, готівки у мене дуже мало. Чому? Тому що пройшов ювілейний концерт мій в Палаці культури “Україна“ і довелося віддати туди всі заощадження, які в мене були. Хочу сказати, що цей концерт обійшовся мені майже в два мільйони гривень.

Немало.

– Немало, це великі гроші. Я їх збирав заздалегідь, я знав, що в мене ювілей, день народження, гості, пісні, 11 камер, крани літають, декорації, лазери, шоу, оркестр, балети, дуети, банкети. Трошки допоміг мені партнер. Спасибі йому величезне! Але основні гроші я давав свої. І не жалкую, тому що на ювілей потрібно розкошелюватися. 

Как ранее писала Ivona, Евгений Галич рассказал о Евровидении, сексуальных экспериментах и кумовстве в шоубизе.

Читайте Ivona.ua в Google News