Журналіст Ivona зустрівся з талановитим українським артистом Олегом Скрипкою напередодні концерту на честь 30-річчя гурту Воплі Відоплясова. Музикант розповів про творчість, які сюрпризи будуть на концерті, чому не лишився жити у Парижі, а також про сімейні традиції і своє ставлення до "музикантів у політиці".

Гурту ВВ 30 років. Чим плануєте радувати фанів на концерті? Кого з зірок покликали?

– Концерт триватиме три години. Зірок ми покликали тільки як гостей і друзів, вони нас будуть підтримувати в залі, але на сцені ми будемо одні. Також будуть етнічні музиканти, оркестр, гімнасти. Тобто це буде шоу навколо гурту ВВ. Чому ми так плануємо? Тому що, коли ми відмічали 25 років на сцені, нас багато людей вітало, а також на сцені грали нам інші музиканти. Зрештою, ми відіграли всього 25 хвилин. А у відгуках люди потім писали, що їм хотілося б почути більше саме ВВ.

Так у цьому році ми вирішили більше грати самі, створити такий великий концерт. Ми акумулювали всі форми, в яких виступали за ці роки. Тому будуть і оркестр, і діджей, якесь відео буде, індійські танці на сцені. Безумовно, всі пісні показати ми не зможемо.

Якщо повернутися до вашого періоду в Парижі: чому все ж таки повернулись в Україну? Чи думали ви над тим, що було б, якби ви лишились там? Як би склалась ваша кар’єра у Франції?

– Всі наші періоди у житті мають якийсь розвиток, апогей, а потім закінчення. Якось я відчув, що моя ситуація у Франції не має динаміки. Це також було пов’язано з побутовими, родинними справами. Я з дружиною розвівся, а вона ще й була менеджером гурту ВВ. Робота і особисте життя було тісни пов’язані. Просто я зрозумів, що ВВ не змогли б бути там національними артистами першого ешелону, тому що ми не співали французькою мовою. Тому у мене був вибір – почати співати французькою і зробити франкомовну кар’єру, але це зовсім інший стиль, інше бачення... Чи влитись в інший колектив, ВВ зупинити…

А найкращий вихід був – повернутись в Україну і продовжити кар’єру тут. Тому французький період був як птахи перелітні, які летять в Африку перезимувати, а потім повертаються. Те ж саме і з нашою групою. Можна було вижити, ми там нормально існували, але національним артистом ти там не станеш.

Нещодавно пройшов відбір на Євробачення. Як ви вважаєте, яка пісня стане успішною на подібному конкурсі? Які артисти мають їхати: вже відомі усім чи молоді?

– Ця територія мені не зовсім комфортна і близька, тому що це – естрада і шоу-бізнес, який я не дуже розумію. Це велика конкуренція, а я людина, яка не любить конкурентну боротьбу і вірить у світ без конкуренції.

Але своїм незаангажованим оком бачу, що там також є своя мода. В середині самого Євробачення є свої тенденції. За кого проголосують і кого добре сприймуть, невідомо. Джамала ж співає про Крим, може це актуально і зараз на часі, "вистрілить". Але колись були Грінджоли з піснею Нас багато нас не подолати – таке фіаско! Хоча після цього Лобода їздила на конкурс і зайняла таке саме місце, але про неї не казали, що стався провал.

Музиканти і політика: що думаєте про це? Багато писали і говорили про Святослава Вакарчука, який вчився за кордоном, що він збирається податись у політику...

– Політиками стають люди, які хочуть ними стати. Я не знаю, наскільки правда про Славка і чи хоче він... Наприклад, я не хочу бути політиком…Ті, які хочуть у політику, теж велике питання, чи хочуть вони благ для суспільства? До сих пір наші політики мало коли мають талант і бажання робити щось для людей, а не для себе. В принципі, є певні інструменти, за допомогою яких це можна з'ясувати.

Мій тато ще у 70-тих роках створив лабораторію профорієнтації. Випускники шкіл здавали тести і він розказував, на що здатна людина, куди вона може піти далі. І такі тести є, а лабораторію мого батька закрили. Тобто є щось у суспільстві, що не дозволяє професіоналів виводити у професійне середовище.