Футболист Исмаили: "Могу оценивать себя примерно в 15 миллионов"
В этот раз в гости к ведущей загялнул известный защитник футбольного клуба "Шахтер" Гонсалвеш душ Сантуш Исмаили. Бразильский футболист, несмотря на многочисленные футбольные достижения, имеет статус скромного члена команды.
В откровенном интервью он рассказал Иванне, какое событие стало наиболее необычным в его жизни. А также, чем он собирается заниматься после окончания футбольной карьеры.
- Розкажи, як тобі українська кухня?
Якщо чесно, я не вживаю багато українських страв. Вдома дружина в основному готує страви бразильської кухні. Навіть якщо не вистачає деяких продуктів для їх приготування, ми привозимо їх із Бразилії. Але я думаю, що особливої різниці між українською і бразильською кухнею немає. Кухня моєї країни досить різноманітна, тому що Бразилія велика: в кожному регіоні є своя традиційна страва. Там, де мешкаю я, популярною є страва Фейжоада (бразильська страва, що готується з чорної квасолі, сушеного м’яса, копченої ковбаси, свинини, часнику, перцю і лаврового листка, – журн.). Якщо говорити про напої, то мабуть найпопулярнішим бразильським коктейлем є Кайпірінья (алкогольний напій з кашаси, лайму, льоду та тростинного цукру - ред.).
- Яким є твій улюблений алкогольний напій?
Алкоголь я не вживаю. Із напоїв люблю колу. Інколи випиваю келих вина або шампанського, щоб відсвяткувати трофей або титул "Шахтаря".
- Яке твоє улюблено місце в Києві?
Чесно кажучи – це мій дім. Але коли моїй дружині вдається витягнути мене з дому, ми відвідаємо наш пляжний клуб. Він знаходиться у житловому комплексі, де ми живемо.
- Розкажи про свої сильні та слабкі сторони, як футбольного гравця?
Відповідь на це запитання буде простою: мої слабкі сторони пов’язані з не дуже сильною грою в обороні. Цей аспект гри мені треба покращити, бо впевнений – завжди можна розвиватися і вдосконалюватися. Моя сильна сторона – це атака. Подачі з флангу, удар по воротах – це те, що мені дається дуже добре і я цим задоволений.
- Тебе називають найскромнішим бразильцем в українському футболі. Ти погоджуєшся з цим висловом?
Абсолютно погоджуюся з цим визначенням – я дуже тихий і не люблю розмовляти в принципі (усміхається). В "Шахтарі» я найчастіше спілкуюся з Тайсоном і Веллінгтоном Немо (бразильські футболісти, півзахисники донецького "Шахтаря" - ред.). Крім цього від мене рідко коли можна і слово почути (усміхається).
- Звідки взялася ця скромність – вона не заважає тобі у житті?
Я, насправді, не знаю, чому я такий. Розумію, що це не завжди добре. Через це я втрачаю деякі важливі контакти, не можу зробити багато речей, які мені б хотілося зробити, але я просто соромлюся. Сором’язливість в мене ще з самого дитинства, з часів, коли я жив в Бразилії. Тобто, так було завжди.
- Твоя теща, коли була вагітна твоєю дружиною, сфотографувалася із маленьким тобою. Це дуже дивовижна історія – чи траплялися з тобою ще схожі випадки?
Насправді, це було щось екстраординарне. Просто місто, в якому я народився, дуже маленьке – всі один одного знають. І це правда, що моя теща сфотографувалась зі мною, коли моя майбутня дружина була ще в її животику. Звісно, такого двічі в житті трапитись не може – це була найнезвичайніша історія у моєму житті.
- Півтора року тому ти говорив, що після закінчення футбольної кар’єри ти плануєш повернутися до рідного містечка. Зараз твої плани не змінилися?
Я схиляюся до думки, що саме туди я і повернуся, коли скінчиться моя футбольна кар’єра. Я народився у дуже красивому, маленькому та затишному містечку Івіньєма. Стареньким я буду проводити там час зі своїми близькими, родичами та друзями.
- А чим ти будеш займатися?
В моєму містечку дуже розвинене фермерське господарство, а також є багато агрокультур. Я думаю, що буду займатися землеробством: відкрию якусь ферму, буду вирощувати тварин і доглядати за ними. Мені це дуже подобається.
- Тебе викликали грати за збірну Бразилії з футболу – це велика честь. Як ти святкував?
Це велика мрія для кожного бразильця – грати за власну збірну та захищати кольори своєї країни. Для мене це була велика радість – не можу пригадати, коли мені було так добре, як у той момент. Той факт, що тебе туди викликали – вже досягнення. Тим більше розуміння того, скільки видатних гравців грали за цю команду, дає привід пишатися собою.
- Навіть якщо ти знаходишся у збірній своєї країни, тебе не обов’язково можуть викликати на матч?
Конкуренція у збірній Бразилії просто неймовірна. Дуже складно пробитися до основного складу. Якщо подивитися на гравців, які грають у збірній у цей момент – це гравці з «Ювентусу» та «Атлетико Мадрид».
- Ти перейшов до "Шахтаря" у 2013 році за 4 мільйони євро. Нещодавно ти підписав контракт із клубом у 100 мільйонів – це більше, ніж коштує найдорожчий захисник сучасності (Вірджил ван Дейк у 2018 році став гравцем англійського «Ліверпуля» за рекордну суму клаусули в 75 млн фунтів стерлінгів – ред.). У скільки ти сам оцінюєш свою вартість на трансферному ринку?
Мені складно оцінювати самого себе. Але за 5 років, які я провів у «Шахтарі», я багато чому навчився. Тож я виріс, як гравець, тому ймовірно, коштую дорожче. Можливо, можу оцінити себе приблизно у 15 мільйонів.
- Як швидко ти можеш пробігти 100-метрівку?
11-12 секунд – точно не знаю.
- Скільки коштують твої джинси?
50 доларів.
- Скільки годин триває переліт з України до Бразилії?
Якщо прямий переліт, то 15 годин.
- Що має статися, щоб Ісмаїлі приготував страву?
Повинно статися диво.
- Де красивіші дівчата – в Україні чи Бразилії?
Дуже важко визначити: і там, і там дівчата дуже гарні (усміхається).
- Ти в Україні вже більше 5 років. Як ти оцінюєш свої знання української за 5-бальною шкалою?
Оцінюю на 1 (сміється).
Ранее мы публиковали интервью с участником студии "Мамахохотала" Евгением Яновичем. Читай его здесь.