Актор Богдан Олейник розповів, як ставиться до службових романів
Розкажіть, як вас запросили у проект Черговий лікар?
– Продюсер серіалу Черговий лікар Юлія Міщенко прислала мені запрошення на кастинг, я якось знімався у неї в іншому проекті. Я прийшов, а після кастингу мені одразу ж зателефонували, і наступного дня вже були зйомки пілотної серії.
А сама лікарська тематика вас зацікавила? До цього ви не знімались у ролі лікаря?
– Ні, лікарем ще не був. Були різні ментівські штучки, поліцейські, я там грав зазвичай таких підлітків-розбишак. Це зараз я вже “постарішав“, а тоді ще не було бороди і мене брали на ролі 16-17-ти річних підлітків, які динамітом рибу глушать у воді, чи щось на кшталт того. Юлія Міщенко одразу сказала мені, що є такий цікавий персонаж у Черговому лікарі – суміш розуму і гумору. Це лаборант Руслан Хоменко, який загалом комічний, але часом і світ рятує. Мене одразу зацікавив такий персонаж і я вирішив прийти на проби. Та й взагалі будь які зйомки – це круто. Тим паче, що ми з Юлею Міщенко до того були трошки знайомі, я вже мав знімальний досвід в її проекті і довірився її смаку.
Розкажіть про свого персонажа, який він ваш Хоменко?
– Руслан Хоменко – лаборант. Мені дуже подобається в цьому персонажі те, що він частково передає мій типаж, мій характер, мою натуру. Тому що я теж часто люблю пожартувати, можу якісь “коники“ викидати. Буває, зі мною трапляються такі ситуації, в яких я не винен, але загалом якось доволі комічно виходить. Але, в той же час, коли треба, можу бути дуже серйозним. Хоменко професіонал своєї справи, але не просто такий ботан, який все робить чітко по канонам. Звісно, він виконує усі доручення, але часто щось не встигає, щось виходить не так, як планував. Але в кінці кінців все виходить добре. І дуже часто саме завдяки Хоменку лікарі розуміють причини захворювання пацієнтів. Часто саме завдяки Хоменку лікарі рятують життя людям.
Виходить, лікар без вас, як без рук, без вашого лабораторного висновку…
– Так, різні біопсії проводить, аналізи. А на початку зйомок другого сезону Чергового лікаря, я їздив у справжню лікарню швидкої допомоги набиратись кваліфікації. Так от цікаво, що у них у кожному підрозділі є свої лаборанти: біопсію робить один лаборант, аналіз крові інший, аналіз сечі і калу – ще інший. А аналіз на наркотики теж робить окремий лаборант. А у нас в Черговому лікарі, виходить, що я один такий супермен роблю усі аналізи. І мені це дуже подобається, мені це лестить (посміхається, – прим.ред.).
Легко було вжитися в образ Хоменка?
– Скажу чесно, спочатку було не дуже легко. Адже у мене за спиною немає великого досвіду ролей. Тому треба було швидко “включатися“ в роботу. Важко було запам’ятати назви купи різних пристосувань у лабораторії, за допомогою яких робили аналізи. З однієї пробірки треба перелити, в іншу – капнути і одночасно ще й говорити, слідкувати за тим, в який бік дивитися, щоб зі світла не випадати, як рухатися, щоб не вивалюватися з кадру, і це треба робити багато разів ідентично. На початку у мене були з цим проблеми. Але згодом, слава Богу, навчився, звикнув і тепер вже легше.
Як ви готувалися до зйомок? З яким ще складнощами зіткнулися?
– Зазвичай мені присилають сценарій і, якщо я бачу щось незнайоме, я звертаюсь до Google. У мого персонажа є такі сцени, де треба вчити дуже багато спеціалізованого медичного тексту, де я якусь виключно медичну “штуку“ розповідаю, яку я взагалі жодного разу не чув у житті. Наприклад, у лексиці Хоменка було таке цікаве слово як “аскорбатоксидаза“. І от уявіть, одного разу мені треба було детально розповідати за сценарієм про аскорбатоксидазу. Так я досі пам’ятаю, що це антагоніст вітаміну С, який проникає в організм і так далі (сміється, – прим.ред.). Але, слава Богу, є Google, я туди одразу заходжу і читаю. Мені важливо розуміти весь текст, який я говорю на камеру, щоб якісно робити свою роботу. Тому я читаю, дивлюся якісь картинки, як дійсно виглядають бактерії під мікроскопом, щоб мати хоч якесь уявлення про це.
Які ваші улюблені сцени?
– Вони бувають дуже різні. І мені постійно змінюють партнерів – то у мене серія з медсестрою Зоєю, то з Лесею, то з головним лікарем, де він мене відчитує за все (сміється, – прим.ред.). Адже я лаборант і усі до мене звертаються за допомогою. Не можу виділити якісь конкретні сцени, бо кожна сцена – унікальна. Дуже цікаво взаємодіяти на знімальному майданчику з різними акторами. Ну, найбільше сцен у мене з медсестрою Зоєю.
А як Хоменко ставиться до службових романів?
– За сценарієм йому дуже подобається медсестра Зоя. І я це всіляко намагаюся досі грати цю прихильність. Не розкажу, чим закінчаться ці залицяння, про все дізнаєтесь у продовженні Чергового лікаря на каналі Україна 31-го січня (посміхається, – прим.ред.). Як персонаж, я не проти всіх цих любовних “штучок“, бо це те, завдяки чому робота стає більш цікавою, відповідно, і серіал стає більш цікавим. Якби ми суто про медицину знімали, то у нас би був науковий проект. Глядачі можуть побачити у Черговому лікарі саме життя лікарні поза медичною історією.
А особисто ви, як ставитесь до службових романів? Як гадаєте, заважають вони роботі чи навпаки вносять якусь розрядку у трудові будні?
– Я часто зі своєю дружиною працюю. Вона фотограф, а я у вільний від зйомок час іноді додатково займаюсь ще проведенням різних заходів у якості ведучого. Мені зручно з нею працювати, бо я знаю, що вона професіонал. А взагалі, я не проти службових романів. Кожний влаштовує своє особисте життя як може, як уміє. Головне, щоб службові романи не заважали роботі.
А як дружина ставиться до того, що ви знімаєтесь у серіалі, де купа гарних дівчат? Чи не ревнує вас, наприклад, до Зої?
– Ні, не ревнує (посміхається, – прим.ред.). Тільки інколи питає: “Ну у вас же там постільних сцен не буде?“. Вона каже, що вона турбується лише за одне в моїй роботі – щоб не було інтимних сцен у ліжку. Але у нас із Зоєю максимум були обнімання.
І навіть поцілунків не було?
– Ні! Чесно (сміється, – прим.ред.). Було типу, що ми тільки тягнемось, але нічого більше. Оскільки у серіалі є вікові обмеження – 12+, то все має бути у рамках поставлених вимог. Мені дуже подобається, що у цьому серіалі немає нічого вульгарного, тому дітям теж можна спокійно дивитися.
А дружина дивилась перший сезон серіалу?
– Звичайно. Всі серії. Здебільшого каже, що все добре, що я гарно справляюся із роллю Хоменка.
Зовсім не критикує вас?
– Як глядача, її все влаштовує. Вона мене хвалить.
Як знаходите час на особисте життя?
– В мене є вільний від зйомок час. Слава Богу, що графік дозволяє приділяти увагу дружині і маленькій донечці (у грудні 2016 у Богдана народилася донька Міла, – прим.ред.).
Ви казали, що ведете розважальні вечірки, якісь весілля. Скажіть, робота ведучого на таких вечірках, якось допомагає вам в кіно? А, можливо, кіно теж допомагає більш органічно відчувати себе на таких заходах?
– Це дуже різні речі.
Ведучий – це ваше хобі?
– Це, як моя друга робота, можна сказати.
Але ж за освітою ви актор?
– Так, актор. Але так склалося, що вже з другого курсу я почав працювати ведучим. Якось мені запропонували і я почав працювати, а з часом мої гонорари почали рости. Але це різні професії. Скажу навіть більше, актор театру і актор кіно – це теж дуже різні професії. Тому що в театрі вчать більше грати, а у кіно навпаки – більш природньо діяти, бути більш стриманим. В університеті нас не вчили, як бути актором кіно. Усі знання були спрямовані на театр. Правда, коли я почав зніматись у кіно, мене на якихось заходах люди часто почали впізнавати: “О! Це ж актор, який грає лаборанта в Черговому лікарі! Можна селфі?“. Тому це, звичайно, для мене великий бонус. Правда, частіше впізнають підлітки (посміхається, – прим.ред.).
Про які ролі ви мрієте в майбутньому? Кого б ви хотіли зіграти?
– Чесно кажучи, мені подобаються ролі на кшталт тої, що я зараз граю. Я би хотів, продовжувати працювати у цьому руслі. Мені близьке таке амплуа – комічне, в основному. Але хотів би додати до мого персонажа більше драми. Коли я ще навчався в університеті, в мене була мрія зіграти Санчо Панса – це помічник Дон Кіхота — персонажа із роману Мігеля де Сервантеса. І от досі мрію про це (сміється, – прим.ред.). Мені більше подобаються комедії. Звичайно, ще хотілося б зіграти в якомусь фентезі на кшталт Володаря перснів, це було б цікаво. Мені не дуже подобаються герої-коханці і таке інше. Це не моє.
Нагадаємо, що раніше для Ivona Арсен Мірзоян розповів містичну історію, пов'язану із Висоцьким.
