Дівчата і наука: інтерв'ю завідуючої кафедри комп’ютерних наук КНУКіМ

“Нежіноча“ професія

У дитинстві я мріяла бути міліціонером, солдатом, політиком та вчителем математики (на крайній випадок – танцівницею, звичайно ж, рівня Айседори Дункан). Бабуся, все життя віддавши викладанню в школі, і мати, працюючи агрономом із захисту рослин, вирішили обрати для мене “жіночу“ професію, а саме – вчитель музики. Аргументація бабусі: на уроці у музичній школі один учень, а не 30; ніяких зошитів на перевірку; аргументація мами – у теплі, у гарній сукні та на підборах, а не в гумових чоботах в полях з пробірками і добривами. Але батьки помилились з вибором інструмента, обравши зовсім не жіночий баян (інструмент, який дихає, вважаю його одним із самих досконалих).

Ось так була обрана “жіноча“ професія з “нежіночим“ інструментом. Участь у математичних олімпіадах чергувалися з музичними конкурсами (невипадково античні філософи описували математику як союз чотирьох дисциплін: арифметики, музики, геометрії та астрономії).

Читай также: Какие страхи мешают достичь успеха?

П'ять років музичної школи, чотири – музичного училища, п'ять – консерваторії, три – аспірантури, підтвердили мою впевненість у тому, що займаючись музикою, людина розвиває та тренує свої математичні здібності (спробуйте розв’язати задачі з гармонії). Невипадково, сьогодні на нашій кафедрі провідний викладач з програмування – жінка, за першою освітою музикант, в подальшому учениця Катерини Ющенко – засновника теоретичного програмування в Україні.

Під час навчання в аспірантурі я цілком свідомо обрала тему міждисциплінарного дослідження. Потім була друга вища освіта, вже технічна, і досі своє життя я пов’язую із комп’ютерними науками. Я дуже вдячна батькам, адже саме завдяки їм мій шлях до інформаційних технологій був надзвичайно прекрасним.

Про сексизм

Ви знаєте, визначення сексизму, як упереджене ставлення та дискримінація людини через її стать, звучить зловісно і це може стосуватись як жінок, так і чоловіків.

Я пам’ятаю два випадки, які можуть потрапити під дане тлумачення: перший – під час навчання у консерваторії на екзамені з ансамблю (виконання музичного твору для двох інструменталістів) я отримала “добре“, а мій партнер, студент, – “відмінно“. Правда, мене це образило не стільки з точки зору відмінності статей, скільки з філософської, адже ансамбль – це узгодженість та єдність, які утворюють ціле. На щастя, нашу дружбу з колегою це не затьмарило, і зараз мій партнер по ансамблю, прекрасний музикант, захопившись бджільництвом, щорічно передає мені глечик меду (думаю, він теж відчув дискримінацію з боку екзаменаційної комісії, склад якої, до речі, був виключно з чоловіків).

А другий випадок стався вже в епоху моєї “технічної“ кар'єри. Колега по університету сказав, що на захист дисертації він вийде першим – на тій простій підставі, що він чоловік. Якби я до цього прислухалася, я б досі не мала наукового ступеню...

Я швидше за доброзичливий сексизм, таку собі ідеалізацію жінок як ніжних, тендітних і таких, що потребують чоловічого захисту.

Багато хто говорить, що доброзичливий сексизм небезпечний, що він допомагає не допускати жінок до сфер і ролей, пов'язаних із владою та високим соціальним статусом. Але тут згадуються слова відомої актриси: “Я згодна жити у світі, яким правлять чоловіки, до тих пір, поки можу бути в цьому світі жінкою“.

Кафедра комп'ютерних наук

Через 10 років процес створення кафедри уже не здається таким складним. Але розпочинати дійсно було не просто, не зважаючи на те, що освіта у галузі інформаційних технологій в університеті тоді мала об'єктивні передумови, становлення та перспективи розвитку.

Читай также:  В Киеве пойдет Kiev Fashion Technology Forum

Ще під час навчання в аспірантурі ініціативна група аспірантів (серед яких я мала честь бути) зробила моніторинг ринку комп’ютерних ноу-хау і підійшла до ректора М.М. Поплавського з пропозиціями створити в університеті мультимедійну лабораторію. Михайло Михайлович відразу ж погодився, напівжартома попередив: “Під вашу відповідальність“. А 1 вересня 2000 року студенти КНУКіМ розпочали заняття в мультимедіаціентрі, який не мав аналогів в Україні.

У 2006 році спільними зусиллями професорсько-викладацького складу нашого університету було проліцензовано напрям підготовки “Комп’ютерні науки“.

Молоде покоління

Я намагаюся згадати, що ж цікавило мене, коли я була молодим поколінням? І це надзвичайно складно описати. Ще складніше описати, що цікавить сучасне покоління. На перших заняттях я кажу студентам, що сьогодні все має починатись і закінчуватись інноваціями, наводжу приклади висловлювань великих людей, на кшталт: “До успіху ідуть неходженими доріжками“. У цьому році студент-першокурсник, піднявши руку, сказав: “Я з цим погоджуюся, я навіть знаю анекдот про це:

– Дівчинка, ти не туди йдеш, вогні в іншій стороні.

– Мені все одно, – відповіла дівчинка, – я запалю свої!“.

Так, вони йдуть своїми доріжками, роблять свої помилки, мають свій інтерес – емоційний, фінансовий, науковий. Мабуть, ми відчуваємо і думаємо по-різному, і наші світи відрізняються. Але так само відбувається зміна від юнацьких “заскоків“ і недосвідченості до дорослого розуміння і мудрості, що і як робити, для того, щоб змінити цей світ, СВІЙ або НАШ. І я запитую себе, а ми готові до змін?

Дівчата і точні науки

Так само, як і хлопцям, дівчатам варто прищеплювати любов до точних наук. І чим раніше, тим краще. Але тут успіх залежить, у першу чергу, від дорослих: спочатку від батьків, потім від учителів. Прищепити любов до знань можна у формі гри, особистої захопленості та залучення дитини. Треба намагатися відмовитися від примусової педагогіки та зрозуміти, що потрібно для того, щоб дитина добре вчилась, а, головне, – хотіла вчитися. Не відмахуйтеся від дітей – нехай задають питання, й хочуть їх задавати, адже нічого не запитувати – нічому не навчитися. Найчастіше нам хочеться, щоб діти в усьому нас слухалися. Не сваріть за найменші провини та невдачі, не пригнічуйте емоції дітей – сила і глибина розуму несумісні з покорою.

Хороший учитель знає, що пік розкриття здібностей людини може бути в різні періоди: і в двадцять, і в сорок років.

Усі ми різні і розвиваємося нерівномірно. Звичайно, легше працювати зі студентами, яким в дитинстві прищепили радість пізнання, але я вірю в могутність виховної роботи та особистий приклад. Адже якщо ваша квітка в'яне, ви ж не вириваєте її відразу з корінням – ви використовуєте добрива, даєте їй більше світла, частіше поливаєте.

Давайте частіше нагадувати собі й дітям, що “якщо навчитися терпіти і проявити старанність, то посіяне зерно знань обов’язково зійде“ (Леонардо да Вінчі).

Поради дівчатам

Читай также: ТОП-20 успешных украинок в сфере новых технологий

Учитися! Освіта – це спосіб отримати свободу від стереотипів та упереджень. Процес навчання має бути безперервним та тривати все життя. Не бійтеся ставити високу мету, не бійтеся бути першими! Зовсім необов’язково мати надприродні здібності, щоб бути першим. Не бійтеся помилятися! Якщо ви помилитесь, то з помилки отримаєте урок. Але намагайтесь не робити одну помилку двічі! Прислухайтеся до слів жінки, яка змогла подолати гендерні стереотипи, ім’я якої не залишає сьогодні рейтинги найвпливовіших жінок світу – Індри Нуйї: “Завжди майте власну думку. Нехай вас знають як сміливу та впевнену в собі людину, тільки так ви зможете створити потужний авторитет в організації. Ваша впевненість обов’язково має спиратися на теоретичні та практичні знання. Аргументуйте свої думки. Це обеззброює опонентів“ (читайте – конкурентів, особливо чоловіків).

Конкурувати з чоловіками дівчатам доведеться не лише в науці, але і у бізнесі, і в житті. Але при будь-якій конкуренції треба зберегти усвідомлення загальнолюдських цінностей: взаємоповаги, співчуття, людяності. Японський вчений-фізик, інноватор-підприємець Акіо Моріта казав: “Конкурента треба перемогти, а не знищити. Ви маєте залишити йому честь“. І пам’ятайте, жінка здатна на більше, ніж від неї очікують (легендарна Коко Шанель).

Чому ви вирішили надихати дівчаток на кар'єру в науково-технічній сфері?

– Свідомо я нічого не вирішувала і потрапити до списку ТОП-20 надихаючих жінок для мене повна несподіванка, хоча і приємна. Я думаю, кожен може скласти свій особистий список ТОП-20, і там будуть достойні жінки, які коли-небудь надихали, дивували і захоплювали. Мою кандидатуру подали студенти, саме вони написали, що я їх надихаю. І, як я розумію – змушую вчитися, брати участь в олімпіадах, конференціях і рухатися вперед. Я дійсно люблю свою справу і, напевно, це передається іншим. Просто я ділюся своїми знаннями, енергією, мріями, способом життя і, навіть, своїми помилками. Якщо все це називається “надихати“ – тоді я надихаю!

Читай также: STEM: У Києві відбулася зустріч успішних жінок у науково-технічній сфері

Чайковська Олена Антонівна – завідувач кафедри комп’ютерних наук Київського національного університету культури і мистецтв.

Член Експертної ради з комп’ютерних наук і технологій при Державній акредитаційній комісії України (2009-2013), голова Робочої групи Інформаційні технології в освітньо-культурному середовищі Комітету з питань освіти Української Федерації Інформатики, член Робочої групи Інформаційні технології в освітньому менеджменті Технічного комітету Освіта Міжнародної федерації з обробки інформації, член оргкомітету Міжнародної Олімпіади в сфері інформаційних технологій для студентів закладів вищої і середньої професійної освіти IT-Universe, член журі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України (секція “Мультимедійні системи, навчальні та ігрові програми”), член Співтовариства ІТ- директорів України, голова представництва Фонду ECDL в Україні, член Асоціації Europeana Network (сектор Освіта).