***

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа,
А головне, що десь вдалечині
є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу, щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Л. Костенко

***

Читай также: Тебе не нужна свадьба: 20 причин отказаться от замужества

І як тепер тебе забути

І  як  тепер  тебе  забути?
Душа  до  краю  добрела.
Такої  дивної  отрути
я  ще  ніколи  не  пила.
Такої  чистої  печалі,
такої  спраглої  жаги,
такого  зойку  у  мовчанні,
такого  сяйва  навкруги.
Такої  зоряної  тиші,
такого  безміру  в  добі!..
Це,  може,  навіть  і  не  вірші,
а  квіти,  кинуті  тобі.

Л. Костенко

***

Моя любове! Я перед тобою...

Моя  любове!  Я  перед  тобою.
Бери  мене  в  свої  блаженні  сни.
Лиш  не  зроби  слухняною  рабою,
не  ошукай  і  крил  не  обітни!
Не  допусти,  щоб  світ  зійшовся  клином,
і  не  приспи,  для  чого  я  живу.
Даруй  мені  над  шляхом  тополиним
важкого  сонця  древню  булаву.
Не  дай  мені  заплутатись  в  дрібницях,
не  розміняй  на  спотички  доріг,
бо  кості  перевернуться  в  гробницях
гірких  і  гордих  прадідів  моїх.
І  в  них  було  кохання,  як  у  мене,
і  від  любові  тьмарився  їм  світ.
І  їх  жінки  хапали  за  стремена,
та  що  поробиш, - тільки  до  воріт.
А  там, а  там...  Жорстокий  клекіт  бою
і  дзвін  мечів до третьої  весни...
Моя  любове! Я  перед  тобою.
Бери  мене в свої  блаженні  сни.

Л. Костенко

***

Читай также: Свадьба по-украински: Десять пар в одной фотоподборке

Люблю, коли ми ображені 
І розходимось, як чужі, – 
Розходимось недоказані, 
З тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось – 
Це ж міф, що ми чужі! 
Ми обоє – подумай – де ми дінемось, 
Скажи!

М. Семенко

***

Шепоче дощ про тебе у траві, 
Ріку читає сірими очима. 
Ідуть з роботи землі степові, 
Лежить гора з сосною за плечима. 

Сухе намокло небо і стебло, 
У зайченят ростуть веселі зуби, 
І кавуняче зернятко стекло 
Червоною краплиною на губи. 

Подовшали тривоги і листи, 
Ліси на глину, на пісок опали. 
Лиш ти одна, мені одна лиш ти 
Мій палиш сон і душу мою палиш.

М. Вінграновський

***

Люблю я море в шумний час прибою, 
коли воно за валом вал жене. 
Але ще дужче в чарах супокою 
люблю я море мрійне і ясне. 

Люблю тебе, коли ти балаклива, 
як не любив я так іще раніш. 
Але ще дужче, мавко пустотлива, 
люблю тебе тоді, як ти мовчиш…

Астрология любви – практические рекомендации: